Херсонка Наталія Шатілова — волонтерка Червоного Хреста, яка також працює у проєктах освітньо-тренінгового центру "Своє". Вона почала займатися благодійністю ще під час окупації Херсона і продовжила свою діяльність після звільнення міста.
Наталія каже, що Херсон перебуває під російськими обстрілами і вона, звісно, розуміє небезпеку. Проте у місті лишаються люди, які зараз потребують допомоги, і не лише гуманітарної. Тому у просторі центру "Своє" для містян організовують зустрічі з психологом, творчі майстеркласи, навчання першій домедичній допомозі, а ще заняття пілатесом і працюють із дітьми, які мають ментальні порушення. Також тут разом із фахівцями Центру зайнятості проводять консультації із працевлаштування та професійної перепідготовки.
Ми розуміємо, що Херсон вже не буде таким, як раніше. Будуть інші запити по спеціальностям і робочим місцям. Багато людей зараз залишились без роботи тому, що їхня спеціальність наразі, на жаль, неактуальна в Херсоні та по причині безпекової ситуації у тому числі. Їх потрібно перенавчати. Для цього мають бути короткі курси, щоб людина могла навчитися і вже працювати, а потім довчатися. Немає у нас трьох, п'яти років — нам тут і зараз потрібно допомогти людям соціалізуватися, знайти роботу і піднімати економіку," — сказала Наталія.
В освітньо-тренінговому центрі також готуються відкрити "Дитячу академію безпеки". Волонтерка розповіла, що для дорослих вже є готові методи навчання — тренінги, інформування, а для дітей все буде інакше.
"Своє" навчають херсонців першій домедичній допомозі. Суспільне Херсон"Це не тільки перша допомога, а й мінна безпека, правила поводження на дорогах. Ми будемо співпрацювати з поліцією та ДСНС. Зараз готуємо презентацію — велике панно з елементами, які можна буде знімати та гратися ними. Для більш старших дітей хочемо зробити гру на підлозі," — поділилася планами жінка.
.
В освітньо-тренінговому центрі "Своє" херсонські волонтери проводять заходи для дітей. Суспільне ХерсонРазом із колегами-волонтерами Червоного Хреста вона також допомагає маломобільним людям у Херсоні.
"Їх, на жаль, навіть після деокупації масово нікуди вивезти, бо немає у нас стільки соціальних закладів і лікарень, які готові приймати маломобільних та лежачих людей. Вивезли поки наше відділення для людей поважного віку, "ХОСПІС" і ветеранський госпіталь. Але є просто самотні люди, які залишаються у своїх домівках, тому ми продовжуємо працювати із соцпраціниками та терцентрами," — розповіла Наталія.
Коли херсонці виїжджали до інших міст, то не завжди могли себе забезпечити. Зараз деякі родини повертаються, у тому числі із дітьми.
"Цих людей треба підтримувати, тому в нашому соціальному центрі говорять про соціальні житло, пральні та перукарні. Це потрібно для того, щоб люди отримували не лише роботу і домівку, а ще й підтримували власну гідність," — зауважила волонтерка.
Наталія Шатілова лишається у Херсоні, варіанти переїзду до іншого міста не розглядає.
"Буваю досить часто і в Одесі, і в Миколаєві. Мене запитували, чого я не виїжджаю. Я відповідаю, що і в окупацію, і зараз ми потрібні тут, щоб Херсон жив і розвивався," — сказала Наталія.
