На Херсонщині, як і по всьому півдню України, на третину обвалилися закупівельні ціни на молоду картоплю. Більше, як 4-5 гривень за кілограм оптовики за неї не дають – через дощі клубні набрали забагато вологи й швидко псуються, тож їх поспішають реалізувати бодай за низьку ціну. Але перед тим бульбу ще треба викопати. А земля порозкисала так, що плантації перетворилися на суцільне болото, де збиральний комбайн зав’язне, та й людина може по коліно вгрузнути. Через це потерпає й фермерське господарство «Труд», що в селі Кам’янці Каховського району області.
 
— Посадили сто гектарів ранньої картоплі. Вже місяць, як мали її копати, та в поле не пройдеш – вода вперемішку з грязюкою. Клубні вимокають, ще й фітофтороз почався, інші супутні хвороби. Невідомо, як буде далі, але вже зараз можна прогнозувати – до третини врожаю ми втратили, — сумно говорить керівник ФГ «Труд» Андрій Петренко.
 
 
Науковці погоджуються: справи кепські, але за грамотного використання агротехнологій врожай можна врятувати. Щоправда, це коштуватиме зусиль та грошей.
 
— Дійсно, ситуація з фітофторозом складна. Але за умов регулярної профілактичної обробки плантацій хворобу можна й треба подолати. Просто цю обробку треба проводити не раз на сезон, а через кожні 7-10 днів. Звісно, щоденні зливи заважають. Однак є сучасні препарати, які спрацюють і за дві години без дощу. А такі «вікна» все ж трапляються, — рекомендує завідуюча лабораторією біотехнології овочевих культур та картоплі Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор сільськогосподарських наук Галина Балашова. – Завдяки такій обробці, на інститутських дослідних ділянках фітофторозу вдалося уникнути – кущі не почорніли. Хоча рік дуже специфічний: терміни посадки картоплі відсунулися майже на місяць. Плантації жодного разу не поливали, хоча зазвичай без трьох-шести поливів впродовж весни ніколи не обходилося, а влітку вологи додавати треба було ще частіше. Тепер її навіть забагато – за мої тридцять з лишком років роботи такого на Херсонщині не пам’ятаю.
 
Звісно, врожай картоплі у Таврії «погоди» на ринку не зробить. Адже основні його постачальники – центральні та західні регіони України. Але зливи дошкуляють і тамтешнім аграріям. Тож якщо вони триватимуть до осені, якісної бульби в достатніх кількостях зібрати не вийде. Дефіцит «другого хліба» доведеться перекривати за рахунок імпорту. Та картопляний імпорт до нас зазвичай надходив з Білорусі та Росії. А з цими країнами «горщики побили», й постачання звідти товарів – під санкційною забороною. Якщо ж під санкції потрапить і тамтешня картопля, доведеться звертатися до альтернативних постачальників, як-от Голландії. Проте й ціни тоді будуть значно вищими.   
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.  
 
.