У червні цього року в ЄС ухвалили рішення про продовження тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року. При цьому в кожній країні - свої умови для їхнього перебування.
Що знає статистика
Як повідомив Євростат, станом на 31 серпня 2024 року статус тимчасового захисту в ЄС мали майже 4,2 млн громадян тих країн, що не входять до Євросоюзу. З них понад 98,3% осіб - українці. Серед них дорослі жінки становлять майже половину - 45,1%, діти - майже третину або 32,3%, чоловіки - понад п’яту частину або 22,6%.
Найбільше українських біженців прийняла Німеччина - 1 122 330 осіб або 27,0% від загальної кількості, далі йде Польща - 975 190 осіб або 23,4% та Чехія - 376 885 осіб або 9,1%.
Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільше абсолютне зростання кількості біженців зафіксовано в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) та Румунії (+3 050; +1,8%). А зменшилася кількість їх у Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (- 680; -1,1%) та в Люксембурзі (-10; - 0,3%).
Що змінять в Німеччині, Польщі та Чехії
Українським біженцям у Німеччині надають виплату, яка називається Bürgergeld. Розмір цієї допомоги залежить від категорії особи: самотнім дорослим людям передбачена виплата 563 євро на місяць, підліткам - 471 євро, дітям - 357 євро.
А з січня 2025 року працездатним, але непрацюючим біженцям знижуватимуть на 30% протягом трьох місяців у випадку, якщо особа не погоджуватиметься на вигідну пропозицію працевлаштування. Німецький уряд припускає, що високі соціальні виплати не стимулюють іноземців до пошуків роботи, а зменшення допомоги, навпаки, підштовхне їх до працевлаштування. Звичайно, це також зменшить навантаження на бюджет.
Нині серед понад 1,1 млн українців, які отримали тимчасовий прихисток у Німеччині, майже 700 тис. - працездатного віку. За даними німецького міністерства праці, влітку рівень зайнятості їх становив 38%.
.
З 2025 року українці в Польщі, які мають Pesel UKR (офіційне підтвердження права на перебування на території Республіки Польща), зможуть отримати карти побуту CUKR. Вона дає можливість легально перебувати у країні та працювати протягом трьох років.
Отримати CUKR мають право наші громадяни, які мали статус Pesel UKR станом на 4 березня 2024 року і мають його на момент подачі заяви на отримання карти побуту. Заявки прийматимуть через спеціально розроблений онлайн-сервіс. Отримавши CUKR, можна буде виїжджати з Польщі в інші країни не більше ніж на шість місяців.
Поки що українські біженці можуть легально перебувати у Польщі до 30 вересня 2025 року.
У Чехії ухвалено новий законопроект, що передбачає з 2025 року можливість подачі заявки на новий тип дозволу на довгострокове перебування (dlouhodobý pobyt), але його не слід плутати з дозволом на постійне перебування (trvalý pobyt).
Новий тип дозволу надаватиме іноземцям можливість перебувати у країні протягом п’яти років, отримавши при цьому вільний доступ до ринку праці. Отримати такий дозвіл замість візи тимчасового захисту наші громадяни, котрі працювали у країні останні два роки й відповідають низці фінансових умов.
Для того, щоб отримати dlouhodobý pobyt, українці зобов’язані будуть надати свої біометричні дані. У випадку, коли документи подаватиме родина, то перевірятимуть її фінансове становище і чи може вона покривати витрати, особливо якщо є діти. Чоловік та дружина мають подавати заявки одночасно.
Важливо, що цей новий тип дозволу дасть можливість біженцям не продовжувати щорічно свої тимчасові візи у Чехії. За попередніми припущеннями, документи на отримання dlouhodobý pobyt можна буде подавати з середини 2025 року.
Що буде в Словаччині, Британії, Литві та Латвії
У Словаччині тимчасово проживають близько 400 тис. українських біженців. Відповідно до нещодавно ухвалених законодавчих змін, з 1 березня 2025 року новоприбулі українці зможуть перебувати в центрах притулку не 120 днів, як нині, а лише 60. І житлова допомога їм буде обмежена першими 60 днями, а не 120-ма, як зараз.
Але скорочення цієї допомоги не стосується таких вразливих категорій, як пенсіонери у віці від 65 років, діти до 5 років та одинокі опікуни дітей.
Уряд Великої Британії планує продовжити термін дії віз для українських біженців, які прибули до країни від початку повномасштабного вторгнення, на 18 місяців. Їх там перебуває близько 200 тис. осіб.
Відповідні заявки почнуть приймати з 4 лютого 2025 року. Їх необхідно подавати за 28 днів до завершення терміну дії візи. Варто врахувати, що розгляд такої заявки може тривати до восьми тижнів. Протягом цього часу біженці не мають права виїжджати за кордон, але в них залишається легальний статус та всі права.
Слід також врахувати, що час, проведений у Британії зі статусом біженця, не зараховується у той 10-річний період, який необхідний для подання документів на постійне проживання.
У великих містах Литви продовжили на рік безплатний проїзд українських біженців у громадському транспорті. Таку пільгу литовська влада надала нашим громадянам ще з березня 2022 року.
Від початку повномасштабного вторгнення до цієї країни прибуло близько 89 тис. українців. Нині вже 62% тих із них, хто належить до працездатного віку, легально працюють. Це майже 34 тис. осіб.
Нещодавно, в листопаді, Латвія, де перебуває близько 40 тис. українських біженців, ухвалила поправки до закону про підтримку їх. Передбачається продовження державної допомоги ще на рік. Для цього із бюджету виділять 65 млн євро.
Зміни до закону також передбачають, що українці отримуватимуть дозвіл на тимчасове проживання в Латвії на три роки (раніше було два роки), а разова кризова допомога збільшиться на 34 євро і зросте до 377 євро (16 437 грн) для дорослого та на 24 євро для дитини й становитиме 264 євро (11 510 грн).
У цій країні для тих українських біженців, котрі належать до вразливих категорій населення, таких як пенсіонери у віці від 65 років, діти до 5 років та одинокі опікуни дітей, продовжать виплату компенсацій на проживання і харчування, а також повертатимуть їм витрати на медичні препарати.
Галина Гірак