Зимова єПідтримка завершена: куди українці витратили "тисячу Зеленського"

Наприкінці 2025 року українцям запропонували декілька програм, які мали на меті підтримку громадян. Це зокрема Зимова єПідтримка та Національний кешбек. Чи були програми успішні?

 

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, що передбачає виплату тисячі гривень кожному українцю. Ці гроші, зокрема, можна було витратити на ряд послуг (оплату комунальних послуг, ліки тощо), або задонатити на військо. В народі ці кошти назвали "Вовиною тисячею" або "тисячею Зеленського".

 

 

У ініціативи були критики. По-перше, експерти прогнозували, що через такий крок може зрости інфляція. Голова правління Ліга банків України Олена Коробкова підрахувала, що виплати українцям по ₴1000 можуть додати інфляції до 1%.

 

По-друге, "Вовина тисяча" з'явилась одразу після анонсу історичного підняття податків в Україні.

 

"Ми підіймаємо податки, щоб назбирати 50 млрд грн на ЗСУ, бо нема чим бійцям зарплати платити, і тут же роздаємо 30 млрд грн в рамках пекельно популістичної акції", - писала у жовтні Катерина Венжик, економічна журналістка, співавторка видання Мейканемо.

По-третє, з'явилась інформація про небезпеку для персональних даних. І експерти, і депутати парламенту посилалися на текст угоди з Приватбанком про відкриття спеціальної картки Національний кешбек, на яку мала надійти президентська тисяча.

 

 

У соцмережах почали з'являтися скріни угод, відповідно до яких особа дає згоду на передачу даних по транзакціях купівлі товарів чи оплати послуг за усіма картками банку та дозвіл на розкриття банківської таємниці.

 

Втім ці проблеми українців не злякали. Програма Зимової єПідтримки діяла з 1 грудня 2024 по 28 лютого 2025 і стала наймасштабнішою фінансовою ініціативою держави. За три місяці лише в Дії понад 12 мільйонів українців подали заявки на отримання 1 000 гривень допомоги.

 

"Це (28 лютого - ред.) був останній день, коли можна подати заявку на виплату 1000 грн за програмою Зимова єПідтримка. Однак отримані кошти ще можна буде витрачати до кінця цього року", - повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду в п'ятницю.

Очільник уряду повідомив, що загалом майже 14,4 млн українців подали заявки та отримають відповідні виплати.

 

 

Своєю чергою перша віцепрем’єр-міністерка України - міністерка економіки України Юлія Свириденко в коментарі для Ми-Україна розповіла, чи планується нова хвиля виплат у 2025 році. Вона зазначила, що подальші рішення щодо можливих програм підтримки ухвалюватимуться з урахуванням економічної та воєнної ситуації і наявних ресурсів.

При цьому Свириденко підкреслила, що термін можливості оформити заявку закінчився 28 лютого і можливість продовження терміну подачі заяв не розглядається.

 

"Програма була передбачена саме на найскладніші зимові місяці і повною мірою виконала своє завдання - стала підтримкою для людей в оплаті комунальних послуг чи купівлі ліків",- пояснила вона.

За даними Свириденко, наразі загальна сума коштів, виплачених за заявками, які українці подали в Дії та через банки-партнери, становить близько 10 млрд грн. Майже чверть цих коштів - це виплати на дітей. Ще 1,7 млрд грн допомоги люди отримали через Укрпошту за списками Мінсоцполітики. Це люди з інвалідністю, пенсіонери, а також мешканці зон бойових дій чи віддалених районів, де немає банківської інфраструктури.

 

Таким чином, загальна сума виплаченої допомоги на сьогодні становить понад 11,7 млрд грн. Свириденко запевняє, що виплати ще тривають, і всі заявки, які люди подали, будуть опрацьовані й оплачені.

 

 

За даними Свириденко, близько 60% отриманих коштів люди спрямували на оплату рахунків за "комуналку".

 

На сайті Мінекономіки назвали найпопулярніші категорії витрат українців:

Комунальні послуги- 4,9 млрд грн (57% від усіх витрат)

Телекомунікації, зокрема, мобільний зв’язок - 1,9 млрд грн

Заклади харчування - 443 млн грн

Ліки - 237 млн грн

Комп’ютерні мережі та інформаційні послуги - 234 млн грн

Благодійність, зокрема донати на ЗСУ- 202 млн грн

Як вже було сказано вище, "тисяча від Зеленського" приходила на картку Національного кешбека. І цю ініціативу теж варто розглянути окремо.

 

Програма Національний кешбек стартувала раніше за Зимову єПідтримку, з вересня 2024 року. Ця ініціатива спрямована на підтримку вітчизняного виробника. Програма передбачає повернення громадянам 10% від вартості куплених товарів українського виробництва на спеціальний рахунок.

 

Місячна сума кешбеку не може бути більшою ніж три тисячі гривень. Ці гроші мають надходити кожного місяця, після 20 числа. Їх можна витратити на послуги - медичні, комунальні, купити квитки, наприклад, в кінотеатр або на потяг. Або задонатити на ЗСУ чи придбати військові облігації.

 

3 лютого в Мінекономіки повідомили, що в січні 2025 року українці накопичили 414 мільйонів гривень кешбеку, а загальна сума накопичень за два місяці становить 850 мільйонів гривень.

Зазначається, що за п'ять місяців програма набрала обертів - кількість активних користувачів перевищила 5 мільйонів. Загалом за весь час українці накопичили майже 1,3 мільярда гривень кешбеку.

 

Цікаво, що кошти за програмою Національний кешбек за грудень і січень ще не виплатили. Пресслужба Дії повідомила, що уряд уже виділив кошти і кешбек скоро перерахують. При цьому точної дати не вказали.

"Платежі опрацьовують, і 3,4 мільйона українців отримають 714 мільйонів гривень кешбеку за грудень і січень зовсім скоро",- йдеться в повідомленні.

До слова, до Національного кешбеку також є претензії. Перша - це, як було сказано вище, розкриття банківської таємниці.

 

"Стосовно "тисячі від Зеленського" й "нацкешбеку", то всі вже розказували і я також, що це неадекватна ситуація, бо за ці смішні гроші громадянам пропонують фактично відмовитися від банківської таємниці, підписати якийсь договір на 20 років про передачу персональних даних",- підкреслив експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун в ефірі Еспресо.

Другий момент: як зазначає економіст, координатор експертных груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман, наразі Нацкешбек хоч і позиціонується як програма з підтримки національного виробника, натомість спотворює конкуренцію і надає невиправдані переваги великим торговим мережам в обхід інтересів малих та мікро підприємців. Так відбувається, тому що за умовами участі у програмі, до неї не може приєднатися бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування.

 

В колонці видання DeloГетьман також підкреслює, що користь для національної економіки від ініціативи виявилася вкрай незначною. Відповідно до розрахунків Мінекономіки, реалізація проєкту забезпечила у 2024 році зростання ВВП на 0,001%, наводить офіційні дані експерт.

 

Такі результати програми він пояснює дуже низькою участю національних виробників у програмі. Від її початку до неї приєднались лише 1665 виробників і на всіх отримали менше 400 млн гривень додаткових надходжень, що є дрібницею у порівнянні з оборотами тих же компаній.

 

На думку експерта, ефективність Національного кешбеку зросте, якщо прибрати дискримінаційні умови. Наприклад, повернути в програму підприємців на спрощеній системі оподаткування які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов.

 

Також він вважає, що необхідно збільшити максимальну місячну суму кешбеку з нинішніх 3000 гривень до 6000 - це, на його думку стимулюватиме до участі в Національному кешбеку більшої кількості споживачів.