Як зміниться мобілізація в Україні та чи буде «економічна бронь»

Мобілізація в Україні з жовтня дещо змінює правила. Зокрема, запроваджується набір до армії в обхід військкоматів та зупиняється призов певної категорії молодих осіб до 25 років.

Докладніше про це і про те, чи є прогрес у питаннях демобілізації та економічного бронювання, - у матеріалі РБК-Україна.

 

Повістки поштою

У жовтні Кабінет міністрів скоротив терміни явки до ТЦК (територіальні центри комплектування) за "поштовими повістками". Раніше була норма, згідно з якою на повістці вказувалася дата не раніше 14-го дня з дня відправки рекомендованого листа на адресу резервіста або військовозобов'язаного.

 

 

Наразі встановлюється явка з адміністративного центру області - протягом 7 діб, з інших населених пунктів - протягом 10 діб з дня надсилання листа з повісткою.

 

Зазначимо, з середини вересня "Укрпошта" також розсилає повістки, підписані електронними підписами начальників ТЦК. Такі повістки генеруються в реєстрі "Оберіг", мають QR-код, роздруковуються "Укрпоштою" та надсилаються рекомендованими листами.

 

Насамперед їх отримують ті, хто оновив свої військово-облікові дані та надав актуальні номер телефону, e-mail та адресу проживання.

Днями було внесено уточнення, згідно з якими рекомендований лист повинен мати позначки "Повістка ТЦК" та "Вручити особисто". Таким чином, під час доставки повістку необхідно вручити особисто адресату.

 

 

Якщо його немає на заявленій адресі, на пошті мають зв'язатися з ним за вказаним телефоном та повідомити про рекомендований лист. Та/або вкласти в абонентську скриньку повідомлення про надходження повістки на його ім'я.

Якщо протягом трьох днів після повідомлення особа не прийде на пошту, там зроблять позначку та надішлють листа відправнику. Якщо адресат на пошті відмовиться від отримання та поставити підпис, то з позначкою про відмову лист відправлять назад не пізніше ніж наступного робочого дня.

 

"Не можна сказати, що це якісь радикальні нововведення. Коли ми навесні ухвалювали закон про мобілізацію, передбачили, що повістки поштою можуть розсилатися тим, хто верифікував дані. Фактично все це є у великому законі", - розповів РБК-Україна член парламентського комітету з питань національної безпеки Федір Веніславський.

 

Українським військовим частинам дозволили безпосередньо набирати добровольців. Тобто без участі військкоматів.

Командири таких частин отримали повноваження видавати направлення на військово-лікарську комісію (щоб визначити придатність до служби) і, відповідно, укомплектовуватися мобілізованими. Проте не кожна військова частина зможе так набирати людей, перелік буде визначено Генштабом ЗСУ.

 

 

Охочий має спочатку подати заяву на ім'я командира частини, яку сам вибрав. Рішення приймається за результатами медкомісії та психологічного відбору.

Після чого командир протягом семи днів надсилає витяг з наказу про призов на адресу ТЦК, де доброволець стоїть на обліку. На цій підставі мобілізованого знімуть з обліку у зв'язку із надходженням на службу.

 

Передбачається, що такий підхід підвищить якість та прискорить рекрутинг. А також дозволить набирати вмотивованих бійців та нівелювати ризики, оскільки бувають випадки мобілізації через ТЦК до інших частин, незважаючи на наявність відношення від конкретної військової частини.

 

Напередодні Верховна Рада остаточно підтримала законопроект 11379-д. Згідно з документом, зупиняється мобілізація українців віком до 25 років, які до літа 2024 року мали статус "обмежено придатний".

До цього у вересні Сухопутні війська видали директиву, за якою заборонялася мобілізація такої категорії. Як пояснили військові, щоб знизити напругу у суспільстві. Але щоб закріпити цей момент, потрібен окремий закон. На 10 жовтня він ще не підписаний президентом і не набув чинності.

 

 

З початку повномасштабної війни під мобілізацію потрапляли військовозобов'язані (без досвіду служби, військової освіти чи військової кафедри) віком від 27 до 60 років. Навесні 2024 року нижню планку знизили і фактично діє заборона на призов осіб молодше 25 років.

Однак тоді ж набув чинності закон, який скасував статус "обмежено придатний". Через юридичну колізію тисячі хлопців віком від 18 до 25 років з таким статусом підлягали мобілізації на відміну від здорових однолітків.

 

"Ми ухвалили рішення, за яким не буде проводитися призов громадян України віком від 18 до 25 років на військову службу з мобілізації. Саме тих, хто за станом здоров'я був визнаний непридатним у мирний час (і обмежено придатним у воєнний час, - ред.), - пояснив Веніславський.

Українські чоловіки молодші 25 років, які відслужили строкову службу, закінчили вищий військовий навчальний заклад, військову кафедру та здобули військово-облікову спеціальність, все одно можуть бути призвані.

 

"Наприклад, після військової кафедри йому може бути 24 роки, він офіцер запасу, його можна абсолютно на законних підставах мобілізувати", - додав нардеп.

Що стосується строковиків, демобілізованих на підставі закону та указу президента у квітні-травні 2024 року, то їх можуть призвати лише через 12 місяців після звільнення.

 

Іншою директивою Сухопутних військ передбачено, що мобілізація українців віком від 50 до 60 років проводитиметься за розпорядженням Генштабу. Законодавчих змін у цьому питанні немає.

Проблема в тому, що бойові частини відмовляються набирати мобілізованих віком від 50 років, пояснює Веніславський.

"Бо за віковими показниками, станом здоров'я та фізичною підготовкою вони нездатні виконувати бойові завдання. Тому є розуміння у Генштабу, що мобілізувати їх немає сенсу", - зазначив він.

 

Таким чином, дана категорія може бути призвана до армії у двох випадках. По-перше, якщо є якась дефіцитна військово-облікова спеціальність, щодо якої є потреба. По-друге, якщо йдеться про тилові підрозділи, забезпечення, наприклад, кухарі, ремонтники тощо. Але це обмежена кількість осіб, тож на сьогодні громадяни від 50 до 60 років уже мобілізуються дуже рідко.

 

Законопроект 11379-д пропонував звільнити у запас українців молодших 25 років, хто вже був мобілізований, але раніше стояв на обліку як "непридатний" у мирний час та "обмежено придатний" у воєнний час. За умови, що такий військовий виявлятиме відповідне бажання.

 

Однак до другого читання профільний комітет прибрав цю норму і закон був ухвалений без неї.

За словами Веніславського, демобілізація "обмежено придатних" молодше 25 років розглядатиметься окремо.

"Щодо тих, хто був призваний, механізму звільнення, немає. Ми чекаємо на пропозиції від Міністерства оборони та Кабінету міністрів", - розповів він виданню.

 

За словами спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, військове керівництво не закріплює мобілізованих через юридичну колізію на складних ділянках фронту. У той же час просто демобілізація - це "обвал окремих ділянок українського фронту в спротиві Російській Федерації".

Наприкінці минулого та на початку цього року при обговоренні нового закону про мобілізацію точилися розмови про необхідність встановити чіткі терміни служби.

 

Обговорювалася можливість демобілізації через 12, 24 та 36 місяців. Останній варіант навіть прописали у тексті законопроекту, але перед голосуванням головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров наполягли на виключенні норми.

Тоді це пояснювалося великими ризиками. Командування казало про те, що не можна демобілізувати військових, коли російська армія тисне по всьому фронту. У результаті в законі, який набув чинності 18 травня 2024 року, прописали зобов'язання підготувати законопроект із чіткими термінами демобілізації.

 

Міністерство оборони і Генштаб мають завершити розробку до кінця 2024 року. Але, за словами Федора Вениславського, тема досі не зрушила з місця.

 

"Жодних пропозицій від Кабміну та Міністерства оборони, яким Верховна Рада доручила внести на розгляд парламенту відповідний проект, жодних законопроектів не було внесено. Але з урахуванням ситуації, за якої кількість збройних сил РФ та окупаційних військ збільшується, я думаю, навряд чи варто чекати, що питання звільнення з військової служби вирішуватиметься найближчим часом", - зазначив співрозмовник.

 

У жовтні також набули чинності нові правила щодо електронного бронювання через "Дію".

Зокрема, державним органам та підприємствам можуть відмовити у бронюванні працівника, якщо про нього немає даних у реєстрі "Оберіг". Тобто зробити бронь можна за умови, що він стоїть на військовому обліку, має обліковий документ, оновив дані та не перебуває у розшуку.

 

Щодо підприємств, то вони можуть бронювати співробітників, якщо визнані критично важливими для економіки чи сектору оборони. Для цього є цілий перелік критеріїв:

сума податків вища за 1,5 млн євро

сума надходжень з-за кордону вище 32 млн євро

стратегічне значення для економіки та безпеки країни

важливість для економіки чи територіальної громади

відсутність боргів за єдиним внеском на соціальне страхування

середня зарплата за останній квартал не менша за середню в регіоні за IV квартал 2021-го

підприємство - резидент "Дія Сіті"

 

Якщо підприємство відповідає хоча б двом критеріям, може забронювати до 50% військовозобов'язаного персоналу. У деяких випадках - більше. Якщо перевірка даних пройшла успішно, то бронювання та відстрочка надаються автоматично.

 

Напередодні повідомлялося, що в Україні буде проведено аудит заброньованих. Передбачалося, що процес бронювання може бути поставлений на паузу до 15 листопада (через призупинення дії критеріїв, що визначають критичну важливість). А якщо під час перевірки встановлять, що бронь надали необґрунтовано, то відстрочка анулюється. Джерело РБК-Україна в Кабміні підтвердило цю інформацію.

 

Однак, за словами заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, на час аудиту сам процес бронювання не зупинятиметься. Причиною перевірки стало різке зростання кількості заброньованих. Якщо протягом двох років вона була на рівні 540 тисяч осіб, то за кілька місяців перевищила мільйон.

Веніславський називає рішення обґрунтованим, оскільки є ознаки зловживань.

 

"Є випадки, коли військовозобов'язаний отримує повістку, а за годину в системі Резерв+ з'являється інформація, що він заброньований. В електронному вигляді це дуже швидко можна зробити і це підстава для певних маніпуляцій. Думаю, тим підприємствам, які реально відповідають критеріям, нема чого боятися. А з тими, хто зловживав механізмами, нехай розбираються правоохоронні органи", - наголосив він.

 

За його словами, підприємства ретельніше перевірять на відповідність критеріям і на кількість тих, кому надали відстрочки. Бо викликає підозри, що саме після запуску електронної процедури стався подвійний приріст заброньованих.

 

Крім того, минулого тижня перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк з посиланням на заступника міністра Віталія Кіндратіва повідомив, що в уряді нібито зважилися на запровадження економічного бронювання.

 

Декілька співрозмовників РБК-Україна, знайомих з процесом прийняття рішення щодо бронювання, підтверджують, що влада не відмовилася від ідеї "економічної броні". Вони переконують, що цю ініціативу буде продовжено, можливо, наприкінці цього - на початку наступного року. Все залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

Причому одним із варіантів "економічної броні" може бути її щомісячне продовження при сплаті відповідного рівня податків (насамперед йтиметься про податок на доходи фізичних осіб).

 

"Ще влітку було заявлено про концепцію "воюй або працюй", про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги - мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?", - зазначив співрозмовник.

 

При цьому, за словами джерела, ініціатива щодо "економічного бронювання" може бути реалізована як через закон, так і через урядову постанову. Але поки у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

 

Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання.

"На сьогодні я не можу сказати, що є розуміння, що більшість у парламенті проголосує "за". Дискусії все ще йдуть, ініціативи є, але далі реєстрації справа поки не пішла", - додав Федір Веніславський.