Зима на лінії фронту. Чи замерзне Херсон з настанням холодів?

Третій рік поспіль російська пропаганда пророкує правобережжю Херсонщини справжню катастрофу з настанням холодів. Водночас самі ж окупанти роблять все можливе, щоб ці невтішні для херсонців прогнози справдились. Цього року до нового опалювального сезону артилерія росіян почала готувати обласний центр ще влітку, раз по раз прицільно обстрілюючи об’єкти теплогенерації.

 

За словами заступника голови Херсонської МВА Сергія Орєхова, попри те, що місто цілодобово потерпає від цілеспрямованих ударів, ще 6 листопада в ньому вдалося запустити котельні. Зараз теплом забезпечені вже понад 300 багатоквартирних будинків, а це більша частина Херсона. Це насамперед заслуга місцевих комунальників, які готові навіть під обстрілами виконувати свою роботу. 

 

 

Наприклад, Людмила Морозова вже 21 рік працює на підприємстві, що забезпечує теплом обласний центр. Вона – єдина жінка старший оператор котельні на Херсонщині. В обов’язки пані Людмили входить стеження за температурою та тиском в системі, що обігріває жителів навколишніх багатоповерхівок.

 

«Моє основне завдання – стежити за показниками в котельні, – розповідає пані Людмила нашим кореспондентам. – Ми на панелях все бачимо: яка температура, чи збільшується тиск, чи треба відкрити деаератор. Я до цього працювала кухарем. Звичайно, важко було відразу звикнути після білих халатів і почати працювати в котельні, та нічого – адаптувалась!»

 

Є в Херсоні й котельні, яким не пощастило знаходитись поблизу Дніпра. Вони перебувають у прямій досяжності не тільки російської артилерії, а навіть танків. Тож не дивно, що за два роки постійних обстрілів від котелень мало що залишилось, як і від розташованих поруч з ними будинків, які вони мали б обігрівати.

Ще дві котельні росіяни знищили вже цього року. Запустити їх зараз немає ніякої можливості та й потреби. Тут майже не залишилось людей, задля яких могли б ризикувати життям комунальники. Райони поблизу Дніпра в Херсоні потроху пустіють, адже тих, хто не виїхав звідси після затоплення внаслідок підриву окупантами дамби Каховської ГЕС, добивають дрони та артилерія росіян. 

 

 

Є в Херсоні й котельні, яким не пощастило знаходитись поблизу Дніпра. Вони перебувають у прямій досяжності не тільки російської артилерії, а навіть танків. Тож не дивно, що за два роки постійних обстрілів від котелень мало що залишилось, як і від розташованих поруч з ними будинків, які вони мали б обігрівати.

 

Ще дві котельні росіяни знищили вже цього року. Запустити їх зараз немає ніякої можливості та й потреби. Тут майже не залишилось людей, задля яких могли б ризикувати життям комунальники. Райони поблизу Дніпра в Херсоні потроху пустіють, адже тих, хто не виїхав звідси після затоплення внаслідок підриву окупантами дамби Каховської ГЕС, добивають дрони та артилерія росіян. 

 

Жителі громад Бериславського району отримують по майже шість кубометрів деревини на домогосподарство. В пріоритеті незахищені групи населення, пенсіонери та сім’ї військовослужбовців. Тільки в одній Калинівській громаді є близько чотирьохсот дворів, власникам яких нададуть пільгові дрова або кошти для їх придбання. Фінансову допомогу з підготовки до зими на Херсонщині активно практикують благодійні фонди. 

 

 

Ще одна наша співрозмовниця, Галина Анатоліївна – вимушена переселенка з селища Новоберислав, що вже два роки перебуває на лінії фронту. В цьому населеному пункті справді цього року не буде котелень, що працюють, теплих батарей чи жаркого полум’я в пічці, адже й самого Новоберислава вже майже не існує. Російські КАБи перетворили його на пустку посеред херсонських степів.

 

«Стрілянина була така, що ночували ми, а нас було п’ять сімей, у підвалі. Вісім місяців ми прожили у підвалі. Але коли центр села, поряд із нашим підвалом, почали бомбити, ми не витримали, взяли сумки та виїхали», – ділиться спогадами про обстріли росіян жінка. 

Пані Галина, виїхавши до Калинівської громади, отримала тут будинок з пічним опаленням та паливом від благодійників, тож мерзнути взимку також не збирається. 

 

У разі екстрених ситуацій, всіх охочих можуть прийняти старі-добрі «пункти незламності». Вони добре показали себе у перші місяці звільнення правобережжя області, коли, відступаючи, росіяни підривали за собою об’єкти критичної інфраструктури, залишаючи херсонців без опалення, зв’язку та електропостачання. 

 

 

Тож, всупереч наративам російської пропаганди, правобережжя Херсонщини цього року навряд чи замерзне взимку. Та й саме поняття «холоди» в цьому південному регіоні вже кілька десятків років досить відносне. Наприклад, у 2023 найхолоднішим місяцем виявився січень, середня температура впродовж якого складала +2 С градуси вище нуля. Завдяки державній та волонтерській підтримці прийдешня зима має минути тут без проблем, звісно, якщо не буде сюрпризів від підступного ворога, який засів на протилежному березі Дніпра.