Кілька днів тому на Херсонщині російський снайпер застрелив волонтера Антона Кушніра, який доставляв необхідні товари мешканцям окупованих територій. Поговорити про гуманітарну ситуацію на Херсонщині та роботу волонтерів ми вирішили з координатором волонтерського руху Нової Каховки. Зараз він виїхав до Грузії, проте на правах анонімності попросив називати його лише на ім’я – Стефан.
Штучна гуманітарна криза
Це не перший випадок, коли гинуть волонтери, перевізники. Насправді таких історій дуже багато. Були історії про людей, які їхали полями та стежками, які ще вчора не були заміновані, а вже сьогодні там хтось підірвався. І про це чомусь ніхто не розповідає. Херсонська область зараз, мабуть, – один з найбільш замінованих регіонів у світі. Окупанти мінують усе – так вони готуються до можливого наступу України.
Гуманітарна катастрофа в нас почалася майже одразу після окупації. Росіяни перекрили шляхи до Нової Каховки й не допускали жодної гуманітарної допомоги. З Італії до нас їхала фура – її розвернули на в'їзді в Херсон. Продукти малого бізнесу, АТБ – нічого не пропускали, усі жили коштом якихось запасів у місті. Що робилося в навколишніх селах – страшно навіть уявити.
У мене є підозра, що цю гуманітарну кризу створювали не просто так. У росіян, можливо, було сподівання, що коли вони завозитимуть свою гуманітарку з Криму, то люди зрадіють, бо банально не матимуть їжі. Саме тому вони не впускали українські продукти й досі не впускають. Щодо російської гуманітарки, то це одна консерва якогось лайна в одні руки, а також, можливо, ще макарони чи цукор. Коли ми роздаємо свою гуманітарку, то плануємо так, щоб людина на ній могла вижити тиждень-два. І попри сподівання окупантів, спершу їхню гуманітарку зустрічали камінням.
Ми не можемо допомогти з продуктами всім, тому вибираємо тих, кому найважче. Є велика проблема з завезенням – окупанти на блокпостах вишукують і забирають їжу. Загалом на блокпостах може трапитися будь-що. Бувало, що окупанти знаходили в людей татуювання у вигляді тризуба й давали їм якусь каменюку, щоб вони самі віддерли цим камінням тату разом зі шкірою. І поки не віддереш – далі не поїдеш.
.
Зараз, поки ми з вами розмовляємо, у Херсонську область неможливо ні заїхати, ні виїхати. Тобто всі передачі, які ми тиждень збирали, нині чекають. І скільки ще очікувати – невідомо.
Ще більша проблема в селах. У міста завозять якісь продукти, зокрема частково і з Криму. Але навіть кримських товарів замало. А в селах немає нічого. Особливо на окупованому правому березі Дніпра. Вони не мають доступу до якихось гуртових баз і їх не пропускають на лівий берег через ГЕС. Люди пишуть, що в них хтось загинув, зруйновано будинки. Ми намагалися завозити туди човнами, але це дуже дорого, фактично окрема спецоперація. Тому зараз більше концентруємося на нашому регіоні – Новій Каховці. Але є й інша проблема – у людей немає грошей. Елементарно ні за що купувати їжу.
