Окупанти «подарували» фіктивному футбольному клубу «фрегат» буцімто із Херсона викрадений в нашому місті автобус. Схоже на те, що це один з тих автобусів, які напередодні повномасштабного вторгнення до України придбав для нашого міста у Німеччині міський голова Ігор Колихаєв.
 
Нагадаємо, це були вживані автобуси, які працювали на міських маршрутах Роттердаму протягом 10 років. За європейськими стандартами вони були списані за вислугою років, втім були ще в абсолютно робочому стані.
 
 
До Херсона автобуси прибули буквально напередодні Великої війни й навіть не встигли вийти на маршрути, лишень планувалася їх обкатка містом. Та коли Херсон опинився в руках ворога, усі забули й про нові автобуси, й про взагалі про будь-які транспортні проблеми.
Коли ворог тікав з Херсона під натиском Збройних сил України, то практично повністю розграбував наше місто. Викрав і багатостраждальні європейські автобуси, на яких херсонці так й не встигли покататися.
 
Тепер же один з них «засвітився» у політичній пропаганді ворога на тимчасово окупованій території Херсонської області. Так, світлиною з європейським автобусом похизувався колишній депутат, але все ще мародер, Іґорь Кастюкєвіч. Він заявив, що транспорт так званому «футбольному клубу з Херсона» подарував Євґєній Кузьмін — бізнесмен з Санкт-Пєтєрбурґа, якого якимось чином занесло на Херсонщину. Більш того, його навіть «обрали» до нелегітимної «Херсонської обласної думи».
 
Про те, що автобус належить до числа викрадених з Херсона, свідчить кілька факторів:
●  Ми можемо побачити українські автомобільні номери на автобусі, які вказують на прив'язку до регіону — а саме до Херсона. Навіщо окупантам привозити автобус з Санкт-Пєтєрбурґа й міняти номери на українські. Це на тій території, яку вони проголосили «своєю»? Логічно було або лишити старі номери, або ж повісити нові московитського зразка. Отже, автобус херсонський.
●  Чітко видно напис «Betriebsfahrt», що означає «Робоча поїздка». Це чітко відсилає нас до того, що програмне забезпечення в автобусі (як мінімум, інформаційне табло) запрограмоване німецькою мовою. Це, своєю чергою, відсилає нас до того, що автобус приїхав на Херсонщину з Німеччини. І тут ми згадуємо про «європейські автобуси Колихаєва», навколо яких зчинявся галас наприкінці 2021 — на початку 2022 років.
 
.
 
Логічно доходимо висновку, що «подарований» футбольному клубу, якого насправді не існує, автобус — це один з викрадених окупантами автобусів із Херсона. А «депутат» і «волонтер» із Пітєра Євґєній Кузьмін — банальний брехун та злодій, який вирішив коштом обкрадених херсонців зайвий раз прорекламувати свою персону. Ну і окупаційну провладну партію «єдіная роССія».
 
Крадений з Херсона автобус окупанти приписали до Великих КопанівТерористичне джерелоАвтобус фіктивним «футболістам» знадобився для того, аби взяти участь в організованому ворогом турнірі «кубок содружества» — це фіктивний футбольний турнір для команд з тимчасово окупованих територій України. В ньому взяли участь такі «провідні клуби спортивного світу», як команди з терористичних організацій «лнр» та «днр», з Кримського півострова, Запорізької та Херсонської області. Загалом 10 учасників, яких розділили на дві групи.
 
Про так звану херсонську футбольну команду «фрегат» ми вже писали раніше — у період тимчасової окупації Херсона її створили в нашому місті замість херсонського «Кристала», представники якого відмовилися іти на співпрацю з ворогом.
 
 
Це не завадило окупантам заявити, буцімто «фрегат» продовжує славні традиції херсонського футболу. Підкріплюють цю маячню в окупаційному «міністерстві молоді та спорту» тим фактом, що очолив незаконне «спортивне» утворення колишній гравець та тренер «Кристала» Сергій Шевченко. Він став чи не єдиним відомим херсонським спортсменом, який відверто пішов на співпрацю з московитами.
 
Шевченко й досі очолює команду манкуртів, які називають себе «збірною Херсонської області». Нам не вдалося упізнати в цих «футболістах» нікого зі справді відомих й достойних називатися херсонським футболістом.
 
Зважаючи на те, що місцем приписки «подарованого» клубу автобуса є село Великі Копані, то гравці є місцевими жителями, які пішли на співпрацю з ворогом. Цікаво, де у Великих Копанях «величний клуб» зміг знайти собі базу для тренування?