Переселенці: чому їх стає менше і які в них перспективи

Зменшення кількості внутрішньо переміщених осіб - ніби позитивна тенденція, але що насправді вона приховує.

 

Під час презентації результатів аналізу виконання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що державна політика щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) має бути дієвішою, повідомляє Укрінформ.

 

 

За його даними, нині в Україні обліковано 4,6 млн ВПО у той час, як станом на 1 березня їх налічувалося 4,8 млн. Уповноважений висловив думку про те, що таке зменшення чисельності ВПО доводить, що державна політика у сфері внутрішнього переміщення є недостатньою.

Лубінець вважає, що на новому місці ВПО постають перед соціально-економічними труднощами, тому й повертаються додому.

 

Він нагадав, що у 2022 році проблем між переселенцями та громадами, які їх приймали, практично не було. Та згодом у ЗМІ та соцмережах почала з’являтися інформація про негативні наслідки цієї взаємодії.

На даний час, на думку омбудсмана, ситуація погіршується, і все більше людей повертаються до небезпечних регіонів через економічні та соціальні проблеми.

 

"Це викликає серйозне занепокоєння. Я порушував це питання на рівні уряду. Держава має прямо казати, на яку грошову допомогу людина може розраховувати, щоб вона мала впевненість у своєму майбутньому", - сказав Лубінець.

Він додав, що впевнений у тому, що зміни до державної програми щодо внутрішнього переміщення, в першу чергу, мають бути відчутними для самих ВПО.

 

 

"Тому я закликаю уряд прийняти виважене рішення і підготувати дійсно дієвий документ, який зможе змінити ситуацію і на центральному рівні, і на місцях", - зазначив омбудсман.

Він звернув увагу на те, що ухвалена в квітні 2023 року Стратегія включає необхідні для допомоги ВПО пункти, як, наприклад, надання тимчасового житла тощо, проте більшість із них мають декларативний характер.

 

"Стратегія ВПО до 2025 року наповнена великою кількістю суто декларативних завдань із показниками виконання, які неможливо порахувати або оцінити", - підкреслив Лубінець.

Він вважає, що частину завдань стратегії провалено, а чимало заходів виконано неякісно, без попереднього планування з відповідальними виконавцями.

 

"Формальний підхід до підтримки внутрішньо переміщених осіб відслідковується і на місцях. Там не затверджуються власні місцеві програми підтримки ВПО", - сказав уповноважений Верховної Ради.

У той же час, на його думку, низку заходів, пов'язаних з евакуацією, наданням гуманітарної допомоги та психологічною підтримкою переміщених осіб, реалізовано.

У свою чергу, представник уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Ольга Алтуніна повідомила, що операційний план виконання Стратегії включає 90 заходів. Офіс омбудсмена проаналізував 87 із них, у решти ще не настав термін виконання.

 

 

"На національному рівні з 62 проаналізованих заходів 19 виконані, 3 виконані, але з порушенням строку, 22 заходи - у процесі виконання, невиконаними є 18 заходів операційного плану", - сказала вона.

За уточненням Алтуніної, за всіма заходами закріплені дев'ять виконавців. Найбільше з них, 38 - за Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке вже виконало третину, іще третина - на постійному виконанні.

Обладміністрації виконали повністю два пункти, виконали з порушенням строків - 40, в процесі виконання перебувають 11, не виконані - два.

 

Названі й позитивні моменти: всі обладміністрації створили та забезпечили роботу регіональних координаційних штабів з питань ВПО, в багатьох регіонах розробили програми для надання психологічної допомоги ВПО.

 

Тим часом в парламенті прокоментували результати дев‘ятого муніципального опитування.

Виявилося, що максимум 10% українців вважають, що у їхніх містах економічні потреби внутрішньо-переміщених осіб задовольняють ефективно. Найменший показник - 3% - отримано в Києві, Дніпрі на Одесі. А найвищий - у Хмельницькому та Івано-Франківську.

 

 

Опитування з’ясувало, що більшість громад ставляться до ВПО як до тимчасового явища, яке йде не на користь громаді - не сприяє збільшенню податкових надходжень до місцевих бюджетів і не робить громади більш конкурентними.

 

Лише у таких містах як Хмельницький та Івано-Франківськ економічні потреби ВПО на кшталт працевлаштування, справедливої заробітної плати чи просування по службі вважають ефективними 10% опитаних громадян. Це найвищий показник, тоді як у Києві, Дніпрі й Одесі - 3%, у Львові - 4%. А це в 2,5 рази нижче, ніж у тому ж Хмельницькому. Та навіть у прифронтовому Харкові так вважають 7% громадян.

 

"Загалом ми бачимо досить тривожну ситуацію. Оскільки набагато більше українців вважають, що приймаючі громади сприяють інтеграції ВПО, забезпечуючи їхні як житлові потреби, так і економічні. Навіть у наведених вище Хмельницькому і Івано-Франківську кількість громадян, які вважають, що економічні потреби ВПО задовольняються неефективно 23% і 33% відповідно", - підкреслила народний депутат, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

У той же час у Києві, Львові та Дніпрі відсоток громадян, які вважають неефективним і вкрай неефективним задоволення, зокрема, економічних потреб переселенців у рази вищий, ніж відсоток тих, хто оцінює цей показник позитивно. Наприклад, для Києва відсоток громадян, що оцінюють цю ситуацію негативно, становить 37%, у Дніпрі - 40%, а у Львові - 27%.

 

"Як ми знаємо, через війну кількість мешканців в окремих громадах зросла на 25%, що суттєво збільшує навантаження на мережу соціальних послуг - освіту, медицину, адміністративні послуги тощо. Відтак, деякі приймаючі громади ставляться до ВПО як до тимчасових мешканців. Але з точки зору розвитку громади такий  підхід здебільшого неефективний", - вважає Шуляк.

Вона пояснила, що це потрібно виправляти - створювати для переселенців такі умови, щоб їм хотілося зробити нові місця проживання своєю домівкою. Тому саме від органів місцевого самоврядування залежатиме, чи будуть створені на їх території можливості для цього.

 

А на рівні центральної влади, вважає депутат, потрібні кроки, що  сприятимуть "осілості" ВПО. Наприклад, значно більший відсоток переселенців залишиться у приймаючих громадах, якщо у них буде можливість придбати там житло. Це можна було б зробити як за рахунок коштів від програми єВідновлення, яка передбачає цільові кошти на придбання нового житла замість знищеного, так і за рахунок державної пільгової іпотеки єОселя.

 

До слова, наступного року внутрішньо переміщеним особам, чий сукупний дохід перевищує 9 444 грн на місяць, наступного року можуть не продовжити державні виплати. Про це сказав заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк в ефірі телеканалу "Київ24". Стосуватиметься нова норма тих людей, які звертатимуться за продовженням виплат.

Нагадаємо, що держава надає грошову допомогу ВПО у таких розмірах: дітям та особам з інвалідністю - по 3 тис. грн, а дорослим, від 18 років, - по 2 тис. грн.