П'ять перемог України у 2023 році, які надають сил і здатні змінити історію

Українці пережили ще один неймовірно складний рік війни, але зробили те, що ніхто не уявляв можливим, як на полі бою, так і на дипломатичній арені. Постійна підтримка союзників мала в цьому важливе значення для того, щоб дати змогу країні продовжувати боротьбу та забезпечити поразку агресора Росії.

 

Цьогоріч ще більше країн об’єдналися довкола спільної мети – зупинити російське зло, в світі видали орден на арешт сучасного диктатора, який розв’язав цю війну, а Євросоюз врешті дав "зелене світло", щоб розпочати переговори про приєднання української держави до ЄС. OBOZ.UA зібрав п’ять обнадійливих політичних факторів, що матимуть вагоме значення для України в наступні місяці боротьби за мир і свободу.

 

 

У грудні 2023 року Європейська Рада вирішила почати переговори про вступ до Європейського Союзу для України. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили й щодо Молдови.

Президент Євроради Шарль Мішель назвав їх чітким сигналом надії для народів цих країн і всього європейського континенту. Для Євросоюзу це стало демонстрацією єдності та дієвості.

 

Український лідер Володимир Зеленський назвав це "перемогою для України та всієї Європи", яка "мотивує, надихає і додає сил".

Переговори про вступ до ЄС є передостаннім етапом перед приєднанням до Євросоюзу. Після нього лишається ще одна сходинка – процедура підготовки формальностей для прийняття країни до європейської спільноти. Тож офіційний початок діалогу означає, що Україна виконала низку рекомендацій, які вона одержала, ставши кандидатом у члени ЄС влітку 2022 року.

 

Єврокомісія має розпочати підготовку технічних аспектів переговорів із Україною про членство, яку можуть затвердити вже на наступному саміті ЄС у березні 2024 року.

Ще одним ключовим рішенням, яке можуть ухвалити на майбутньому саміті ЄС, є затвердження пакету допомоги з €50 млрд для України на чотири наступні роки. Його мали ухвалити в грудні, проте одіозний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ветував рішення. Після цього лідери Євросоюзу задумали позбавити Угорщину права голосу, щоб укласти угоду, адже вона передбачала не тільки гроші для України, а й на інші потреби Європи.

 

 

11 жовтня 2022 року президент України Володимир Зеленський озвучив лідерам країн "Групи семи" (G7) "формулу миру" для подолання російської загрози. Вона складається з 10 пунктів:

•  Радіаційна та ядерна безпека.

•  Продовольча безпека.

•  Енергетична безпека.

•  Звільнення всіх полонених і депортованих.

•  Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.

•  Виведення російських військ і припинення бойових дій.

•  Повернення справедливості.

•  Протидія екоциду.

•  Недопущення ескалації.

•  Фіксація закінчення війни.

 

Через рік, під час звернення до учасників саміту Формули миру на Мальті 28-29 жовтня, Зеленський заявив, що українська "формула миру" стає глобальною. За його словами, вона забезпечує повну силу Статуту ООН для припинення російської агресії проти України та усунення її наслідків, а отже, згодом може стати взірцем для аналогічного гарантування повної сили міжнародного права у разі інших агресій.

Він додав, що хоч і не буває однакових воєн, "формула миру" може й повинна бути універсальною. Нині майже 70 світових суб’єктів уже приєдналися до цих процесів.

 

"Потрібен спільний план її реалізації, щоб відображати не ту чи іншу національну позицію, а позицію людей, усього людства. Такий спільний план дій маємо підготувати в межах нашої взаємодії та згодом вийти з ним на Глобальний саміт миру – на рівень лідерів, – затвердити й реалізувати. Заради миру, захищеності кожного народу від воєн. І хай такий результат буде нашим із вами спільним спадком для людства", – сказав президент.

Він подякував кожній державі та міжнародній організації (ООН, Раду Європи, Єврокомісію, Європейську Раду та Європарламент), які підтримали в цьому Україну.

 

 

Стратегічна мета цієї ініціативи – повернути тему деокупації Кримського півострова в міжнародний контекст у результаті дипломатичних зусиль. Уперше її озвучив президент України Володимир Зеленський у вересні 2020 року під час виступу на 75-й сесії Генасамблеї ООН.

 

У серпні 2023 року в Києві відбувся вже Третій саміт Міжнародної Кримської платформи, який суттєво розширив не лише коло запрошених країн – до 100, а й коло питань. Серед країн приєдналися Сербія, Бахрейн, Арабські Емірати та Тиморські острови, а серед організацій – ЮНЕСКО і Всесвітня організація туризму. Отже, кількість учасників Кримської платформи сягнула 67 – держави Європи та Азії, обох Америк, Африки, міжнародні організації.

 

З ініціативи президента України, крім міжнародного блоку, на саміті з’явився також вагомий внутрішньополітичний трек. На ньому предметно обговорювали шляхи й інструменти саме відновлення та реінтеграції півострова, зокрема до економіки України та глобальної економіки.

У день відкриття саміту, 23 серпня, Верховна Рада підтримала Заяву про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

 

 

Також відбулося розширення форматів комунікації, в жовтні пройшов Другий парламентський саміт Кримської платформи. За словами парламентарів, на сьогодні вона має чотири рівні співпраці: на рівні лідерів держав, парламентський трек, формат комунікації міністрів закордонних справ та експертів. Це дає змогу всеохопно готувати напрацювання щодо правових механізмів майбутньої реінтеграції півострова, оскільки цей процес насправді багатогранний.

 

Кримська платформа співзвучна зі згаданою вище "формулою миру". Зокрема, її п’ятий пункт говорить про беззаперечне виконання дії міжнародного права і Статуту ООН в Україні, а шостий – про повне виведення російських військ із території України, і це стосується всіх, без винятку, тимчасово окупованих територій нашої держави.

 

"Ця ініціатива сповна реалізувала свій потенціал та довела свою інструментальну ефективність, давши змогу спочатку повернути питання деокупації Криму до міжнародного порядку денного, згодом – консолідувати світову спільноту навколо тези, що Крим – це невід’ємна частина України, а на нинішньому етапі – перейти до розгляду практичних питань реінтеграції та відновлення півострова, які доведеться вирішувати після його звільнення від російських загарбників", – кажуть українські політики.

 

У 2023 році Україна спільно з Міжнародним кримінальним судом створили Міжвідомчі робочі групи (task forces) з питань притягнення до відповідальності винних в російській агресії щодо нашої держави. Прокурор МКС Карім Хан заявив, що її завдання – щоб дію права відчули "ті, хто цього найбільше потребує".

Окрім справи про вище керівництво РФ, Київ розглядав можливість передачі в МКС справ про воєнні злочини військ РФ зокрема на території Бучанського району. Адже це важливо всього українського народу й того, щоб ці злочини, набули світового рівня обізнаності, а також щоб забезпечити абсолютну довіру до результатів розслідування.

 

До того ж 17 березня 2023 року судді МКС видали ордери на арешт глави Росії Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Кремлівського диктатора і його уповноважену в справах дитини підозрюють у воєнних злочинах у вигляді незаконних депортації та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованої території України, щонайменше з 24 лютого 2022 року.

 

Ордери на арешт були видані на підставі клопотань, поданих прокуратурою 22 лютого 2023-го. Палата попереднього провадження визнала, що є розумні підстави вважати, що кожен із цих підозрюваних несе відповідальність за вищезгадані воєнні злочини. Там додали, що ордери є таємними, щоб захистити потерпілих і свідків, а також забезпечити розслідування. Виконання ордерів залежить від того, на скільки країни готові співпрацювати з МКС у цьому питанні.

 

Літо 2023 року потужно зафіксувало за Україною місце на перших шпальтах провідних закордонних ЗМІ. Цьому сприяли початок активних контрнаступальних дій Сил оборони, злочинні дії РФ щодо Каховської ГЕС та консолідація зусиль українського суспільства і цивілізованої світової спільноти щодо ліквідації наслідків цієї катастрофи.

 

Позиція лідерів провідних країн світу підкреслила позитивну для України динаміку розвитку ситуації на міжнародному рівні, непохитність коаліції західних держав та їхню готовність до тривалої і суттєвої підтримки нашої держави у випадку подальшої ескалації ситуації.

 

До прикладу, в США на вищому рівні заявили, що мають достатньо політичної волі та належного фінансування, аби допомогти Україні як на полі бою, так і з ліквідацією наслідків підриву дамби Каховської ГЕС. У цьому контексті група з десяти членів Палати представників Конгресу США від обох партій надіслала лист до президента Джо Байдена із закликом якнайшвидше надати Україні ракетні системи ATACMS (їх країна отримала вже в жовтні).

 

Глава МЗС Великої Британії Джеймс Клеверлі запевнив, що погрози з боку Росії через постачання зброї в Україну не зупинять у цьому Лондон.

У Німеччині було оприлюднено позицію військово-політичного керівництва, яка не виключає можливе постачання Україні сучасних винищувачів за певних умов. А сенат Швейцарії схвалив поправку до закону, яка дозволила реекспорт зброї в Україну.

 

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що одним із найголовніших завдань його країни під час головування в Євросоюзі в 2025 році буде сприяння вступу України до ЄС. Крім того, він закликав союзників по НАТО активніше реагувати на російську агресію проти України та пособництво з боку Білорусі, оскільки вони загрожують також і країнам східного флангу Альянсу.

Лідери "Бухарестської дев’ятки" (Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Словаччина) запевнили в продовженні підтримки України стільки, скільки буде потрібно.

 

А перед проведенням саміту НАТО в липні активізувалася риторика щодо перспектив майбутнього членства України в Альянсі. І хоч Захід поки не готовий надати Україні гарантії безпеки шляхом членства, він розглядає будь-які доступні альтернативи. Зауважимо, що поетапний вступ до НАТО за моделлю Німеччини для України неможливий, оскільки варіант часткової участі певних територій в Альянсі несе високі ризики для безпеки країни в цілому. Передбачається, що основна група союзників таки зобов’яжеться зміцнювати оборону України протягом років і надавати військову та іншу допомогу.