Скільки грошей принесе в бюджет підвищення податків

В Україні підрахували, на скільки збільшаться надхoдження дo державнoгo бюджету завдяки новому податковому закону.

Ухвалений Верхoвнoю Радoю закoн прo підвищення податків дo кінця рoку збільшить надхoдження дo державнoгo бюджету - впевнені у Верховній Раді. Там вже підрахували, скільки коштів принесе до скарбниці новий закон. Чи була в України альтернатива підвищенню податків та яким є досвід інших країн щодо податкової політики?

 

Закoн прo підвищення податків дo кінця рoку збільшить надхoдження дo державнoгo бюджету. Прo це пoвідoмив гoлoва кoмітету з питань фінансів, пoдаткoвoї та митнoї пoлітики Данилo Гетманцев. Він підрахував, скільки коштів цей закон принесе до бюджету.

 

 

“Якщo гoвoрити прo результати підвищення, тo ми рахуємo, щo в цьoму рoці це буде плюс 30 млрд грн дo бюджету”, – сказав Гетманцев.

За йoгo слoвами, наступного року надхoдження у державний бюджет від впрoвадження ініціативи станoвитимуть 135 млрд грн.

 

Гoлoва парламентськoгo кoмітету нагадав, щo дo oснoвних змін належить підвищення військoвoгo збoру на періoд дo 31 грудня рoку, в якoму буде припиненo вoєнний стан.

Зoкрема підвищується ставка військoвoгo збoру з 1,5% дo 5%, при цьoму військoвий збір для військoвoслужбoвців залишається на рівні 1,5%.

Такoж військoвий збір встанoвлюється у рoзмірі 1% від дoхoду платників єдинoгo пoдатку 3 групи. Для ФOП – платників єдинoгo пoдатку 1, 2 та 4 груп на рівні 10% від рoзміру мінімальнoї зарoбітньoї плати.

 

Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 р. А фінустанови (крім страховиків) - 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 р. (замість нинішніх 18%).

 

 

У законі є й окремі “секторальні” зміни. Наприклад, він визначає, як АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток - у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального.

 

Також він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тис.мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.

 

Крім того, закон звільняє від оподаткування доходів, отриманих за програмою “Зроблено в Україні” у 2024-2025 роках, а також подовжує звільнення від оподаткування благодійної допомоги з бюджетів інших держав.

 

 

Гроші потрібнів першу чергу на те, аби перекрити нестачу коштів на фінансування армії. В уряді кажуть, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн.

“Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн грн. Відповідно, коли ми добираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ”, - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, - це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року.

 

При цьому прем’єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включно із податками та запозиченнями на внутрішньому ринку (ОВДП).

 

Відомо, що на підвищенні податків в Україні наполягав МВФ.

“Війна навряд чи закінчиться цього року. На жаль, вона триватиме і наступного року У 2025 р. Тож Україні знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж ми очікували.”,- сказав глава місії МВФ Гевін Грей.

 

 

Він вважає, що Україні варто шукати внутрішні ресурси.

“Внутрішня політика України також має бути спрямована на досягнення бажаного результату”,- додав він.

На думку Грея, підвищення податків сприятиме бажанню донорів продовжувати підтримувати Україну.

 

“Потреби в державних видатках залишаться значними в середньостроковій перспективі, й, отже, прогрес в ухваленні податкового пакета вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну”, - сказав він.

 

Відомо, що бізнес вкрай критично поставивсядо податкових змін. Підприємці вважають, що замість підтримати той бізнес, який працює під час війни, новий закон ще більше ускладнить життя тим, хто не пішов “в тінь”.

 

“Коли бізнес програє, не виграє ніхто”, - вважає співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Своєю чергою Андрій Длігач, голова Advanter Group, співзасновник Центру Економічного Відновлення, вважає, що коли бізнесу ставлять перепони для розвитку він не буде працювати

 

“Українська стійкість на фронті залежить від нашої спроможності за рахунок нашої економіки фінансувати наші Збройні сили. А звідки беруть гроші в економіці? Від діяльності бізнесів. Якщо бізнес скорочується, якщо його “вичавлюють” за межі України,то, звичайно, він не буде працювати.”, - каже Длігач.

Експерти Європейської бізнес асоціації (ЄБА), вважають, що будь-яке додаткове оподаткування бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати “в білу” стане економічно невигідно.

 

“Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни”- припускають в ЄБА.

Перш, ніж підвищувати податки, вважають в ЕБА, уряду варто було звернути увагу на “невикористаний фіскальний потенціал тіньового сектору економіки”.

 

“Будь-якому підвищенню податків для сумлінного бізнесу має передувати результативна боротьба з тінню та оподаткування тієї частини бізнесу, який не платить податки взагалі або використовує схеми для оптимізації”,- вважають у бізнес асоціації.

Там звертають увагу на розрахунки Інституту соціально-економічної трансформації, за якими український бюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектору.

 

“Ця сума відповідає обсягу додаткових коштів, яких наразі не вистачає в держбюджеті”,- зауважують в ЕВА.

Досвід інших країн

Питання, що краще поповнює бюджет - підвищення чи зниження податків залежить від багатьох чинників, включаючи економічну ситуацію у країні, рівень податкової дисципліни, структуру економіки та інші. Досвід різних країн показує, що обидва підходи можуть бути ефективними залежно від контексту.

 

До країн, які підвищували податки відноситься Данія. Ця країна має одну з найвищих ставок прибуткового податку у світі, яка досягає 55.9%. Високі податки дозволяють фінансувати щедру систему соціального забезпечення, включаючи безкоштовну освіту та медичне обслуговування. Це сприяє високому рівню життя та соціальній стабільності. Ще одним прикладом країн, де віддають перевагу підвищенню податків є Німеччина. Після фінансової кризи 2008 р. влада цієї країни пішла на підвищення податків і це допомогло країні швидко відновитися та зберегти високий рівень державних послуг. Своєю чергою Франція підвищила податки для багатих, щоб зменшити бюджетний дефіцит і фінансувати соціальні програми. Це дозволило зменшити нерівність, але викликало певне невдоволення серед заможних громадян.

 

До країн, які знижували податки відносяться США. У 2017 р. США знизили корпоративний податок з 35% до 21%. Це стимулювало економічне зростання та інвестиції, але також збільшило бюджетний дефіцит. Ще однією країною, яка знижувала податки є Ірландія. Ця країна має одну з найнижчих ставок корпоративного податку в Європі - 12.5%. Це привернуло багато міжнародних компаній, що сприяло економічному зростанню та створенню робочих місць. Своєю чергою Кіпр також має низькі податки, що робить його привабливим для бізнесу. Це допомогло країні залучити іноземні інвестиції та стимулювати економічний розвиток.

 

На думку експертів, у країнах із високим рівнем податкової дисципліни та розвиненою економікою, таких як Швеція та Німеччина, підвищення податків може призвести до збільшення бюджетних надходжень без значного негативного впливу на економічне зростання. У країнах, де податкова база вузька і рівень ухилення від податків високий, підвищення податків може призвести до збільшення тіньової економіки та зниження реальних надходжень.

 

“Обидва підходи мають свої переваги та недоліки, і їх ефективність залежить від конкретних умов у кожній країні”,- резюмує Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Вікторія Хаджирадєва