У публічному просторі дедалі частіше з’являються відео з врученням повісток, де співробітники ТЦК поводяться брутально або непрофесійно. Проте, за словами самих військових, суспільство бачить лише одну сторону цих ситуацій — і це не завжди справедливий портрет того, що відбувається насправді.
 
Сержант Олександр Порожнюк, фронтовик, який нині служить у ТЦК розповів, що часто причиною конфліктів є не дії військових, а провокації з боку громадян. З його слів, саме агресивна поведінка деяких громадян спонукає до конфліктів, які рідко потрапляють у мережу, бо фіксуються далеко не завжди.
 
 
«Іноді ми виходимо з нагрудними камерами, як у поліції. Це дозволяє зафіксувати, як усе відбувалося насправді. Проте камери видають не завжди, тому багато ситуацій лишаються без відеодоказів», – каже Порожнюк.
Він наводить приклад із власного досвіду, коли у Полтаві хлопець почав ображати його після звичайного прохання показати документи. Як виявилося, обурений молодик був непризовного віку, але спілкувався з матами й агресією, не стримуючись навіть після того, як дізнався, що перед ним ветеран, поранений на фронті.
 
«Кричав мені в обличчя: "Ідіть самі воюйте! Бог тебе ще раз покарає!" – згадує сержант. – Я кажу, що мені теж 24 роки, я вже був на фронті, поранений. А у відповідь чую ще більше злості. І що я маю з цим робити?»
 
На думку військових, упереджене ставлення суспільства до працівників ТЦК формують однобокі відео, де немає контексту. Часто ситуації спотворюються або вириваються з загального діалогу, а агресія та неповага з боку цивільних залишаються за кадром.
«Ніхто не знімає, як ми підходимо з ввічливим “Доброго дня. Можна перевірити облікові документи?”. А коли отримуємо у відповідь прокльони – камера чомусь не вмикається», – пояснює Порожнюк.
 
.
 
Окремо він наголосив, що співробітники ТЦК мають право знімати процес вручення повісток, аби мати докази у разі скарг. Це не суперечить закону, але зйомка залежить від наявності техніки, яку не завжди видають на патрулі.
 
Також сержант визнає: бувають і помилки з боку військових. Приміром, один із його колег почав сперечатися з громадянами, які попросили показати службові документи. Ситуацію вдалося владнати лише після втручання Порожнюка, який спокійно пояснив мету перевірки, вислухав опонентів і дізнався, що у них є бронь. Інцидент закінчився без конфлікту.
 
На думку Порожнюка, усе залежить від людського підходу. Він принципово звертається до людей чемно, без тиску й погроз. І в більшості випадків це дає результат – люди відповідають із взаємною повагою.