Окупанти «націоналізують» готелі на Херсонщині.
Про це редакції Район.Генічеськ стало відомо з окупаційних джерел новин.
 
На окупованій території Херсонської області російські окупанти продовжують систематичне захоплення українського майна. Цього разу у фокусі опинилася туристична інфраструктура, зокрема — готельні комплекси та приватні садиби, які після повномасштабного вторгнення були покинуті власниками через загрозу життю.
 
 
За заявою гауляйтера Володимира Сальдо, так званого «губернатора Херсонської області», російська адміністрація вже «націоналізувала» більшу частину номерного фонду регіону. Йдеться про готелі та пансіонати, які окупанти планують передати «російським інвесторам» — тобто по суті, передати українське майно в чужі руки без будь-якої компенсації чи законного процесу.
 
Сальдо відкрито заявляє, що попередні власники «залишили регіон» і «не повернуться», тому окупаційна влада вважає за доцільне «повернути ці об’єкти в економічний обіг». Інакше кажучи — віджати все, що можна, як це й робила Росія на всіх окупованих територіях — від Криму до Донбасу.
 
Такі дії вкотре демонструють справжнє обличчя російської окупаційної машини: мародерство, грабунок, розкрадання приватного та державного майна, а також створення псевдозаконних схем для «інвесторів», що мають наближеність до російської влади. Усе це відбувається під соусом «розвитку економіки», в той час як справжнім результатом стає занепад регіону, знищення української ідентичності та нищення підприємництва.
 
.
 
Українська влада неодноразово наголошувала: усі угоди, укладені на окупованих територіях, не мають жодної юридичної сили та будуть анульовані після звільнення. Окупанти, а також так звані «інвестори», які беруть участь у схемах привласнення майна, нестимуть відповідальність відповідно до українського та міжнародного законодавства.
 
Захоплення готелів, пансіонатів і рекреаційних об'єктів — це не лише про бізнес. Це про намагання зруйнувати українську економіку, стерти сліди української присутності на цій землі, знищити туризм як частину регіонального розвитку. Але навіть за таких умов українці на окупованих територіях чинять спротив — і чекають на деокупацію.