Працівниці Управління освіти Херсонської міської ради мають колекцію ляльок-мотанок. Збирати їх в одному місці вони вирішили після деокупації правобережжя Херсонщини.
Начальниця установи Наталя Журженко розповіла, що ляльки подаровані у різний час за різних обставин.
"Ця рудоволоса лялька була подарована мені учнями школи номер 24. Подарували її до повномасштабного вторгнення РФ. Ми її переховували, а потім дістали. Вона стоїть на почесному місці" — говорить Наталя.
За її словами, ідея збирати колекцію ляльок-мотанок з’явилася під час переїзду установи до іншого приміщення після деокупації Херсона.
"Ця пані подарована ліцеєм зв’язку та поліграфії. Вона також пережила окупацію, її директорка переховувала. Все вбрання ручної роботи. А ці мати з донькою подарувала Олена Афанасьєва навзаєм тієї ляльки, яку ми віддали пані Олені до Музею Спротиву. До неї така теплота, як до матері, тому що вона має маленьку донечку", — розповідає жінка.
Цих ляльок - мотанок, каже Наталя, об’єднує та, яка знаходиться у Тернополі. Її освітяни передали команді, що збирає експонати для Музею Спротиву.
"Моя заступниця, Світлана Омельчук, і є власницею цієї ляльки. Вона її отримала в подарунок від навчально-виховного комплексу номер 33 кілька років тому. Ми тоді навіть уявити не могли, що ця лялька стане артефактом, що її доведеться передавати до музею, про неї так багато будуть говорити та згадувати. Вона дуже її любила, зберігала у себе в кабінеті на видному місті. На шафці, навпроти робочого столу. Лялька кожного дня надихала її на роботу, — розповідає Наталя Журженко.
Жінка говорить, під час окупації міста вони займались збереженням документації, яка містить персональні дані співробітників та учнів. Про особисті речі у кабінетах не згадували.
.
"Коли місто звільнили, ми прийшли до нашої будівлі та побачили, що ця лялька так і продовжує стояти на шафці. Єдине, що окупанти перенесли її з кабінету Світлани Омельчук до мого. Поставили на іншу шафку, на найвищу полицю. Потім вони поставили церковні книги та ікони, все російською мовою, а на третій полиці сміття різне, папірці й таке інше. Чогось мене ця композиція вразила. Взагалі мене вразило те, що вони взагалі нічого не зробили з цією лялькою", — розказує Наталя.
За її словами, російські військові вивезли з кабінетів установи особисті речі співробітників.
"Є такі речі, які вони вкрали, взяли з собою. Наприклад, в мене в кабінеті зберігалася дерев’яна булава. Теж якийсь подарунок був. Її вони забрали. Пізніше прийшло розуміння: "Навіщо ви знімали український прапор, якщо ви залишили ляльку?" Лялька це ж та сама частина української душі та, на мій погляд, ще чуттєвіша. Вона виражає ідентичність нас як українців і вони її не прибрали, не знищили. І поставили ще й на перше місце, прикрашали нею кабінет", — говорить Наталя Журженко.
Також, поруч з колекцією ляльок-мотанок зберігаються вишиті рушники. Наталя говорить, вони вишиті однією з працівниць херсонського садочка. Вона під час окупації міста брала участь у русі спротиву "Жовта стрічка".
Вишиті рушники, які зберігаються поряд з колекцією ляльок, Херсон, вересень 2024 року. Суспільне Херсон"У неї було багато речей, які вона вишивала. Їй подобається це робити. Думаю, коли такі речі робить людина з такою потужною енергетикою налаштованою на перемогу, то це так само є символом і оберегом. Тому рушники також на почесному місці, щоб бачили всі гості, які до мене приходять", — розповідає жінка.
Вона додає, що в Управлінні освіти продовжать збирати колекцію. Освітяни вважають ляльок своїм оберегом.
