Попри те, що українська стала по-справжньому мовою освітнього процесу, питання державної мовної політики завжди потребувало додаткової уваги з боку влади.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна. Про це він заявив в інтерв’юУП.
Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без винятку сферах суспільного життя на території України.
"Закон укладений так, щоб окремі статті набували чинності з певним відтермінуванням. Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Так само зміни до КУпАП, якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу", – пояснив Кремінь.
Наразі, за словами омбудсмена, у суспільстві переважно дотримуються виконання вимог закону про мову, який працює вже шостий рік поспіль. Відомство не фіксує системних порушень, як було роками раніше.
"Українська стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Майже немає порушників з-поміж депутатів і топчиновників", - повідомив Тарас Кремінь.
Разом з тим, питання державної мовної політики завжди потребувало додаткової уваги з боку влади. Уповноважений запевнив, що нині рівень політичної підтримки української мови - "неймовірно високий".
