"У кого діти – треба евакуюватись": росіяни на Херсонщині готують цинічні плани на 1 вересня

росіяни захопили Херсон 1 березня. Протягом чотирьох місяців окупаційна влада намагається схилити херсонців до співпраці: переслідує, викрадає і вбиває. Однак Херсон бореться з перших днів: спочатку люди виходили на мітинги, нині — через підпілля. У місті підривають авто колаборантів та розвішують листівки з попередженням для них. 

hromadske поговорило з херсонцями про те, чим живе місто, і запитало у військових експертів, коли Збройні сили деокупують Херсон.

 

 

Оксані ставало все більш лячно. Вона постійно бачила інформацію про обшуки, викрадення людей, пошуки зниклих.

«У Херсоні лякаються не звуків вибухів, а коли шумно заїжджає автівка у двір або гучно грюкнули двері у під'їзді», — розповідає Оксана. Вона турбується про безпеку, тому просить змінити її ім’я. 

За словами Оксани, російські солдати почуваються господарями Херсона. Місцеві намагаються з ними не контактувати, тому зайвий раз на вулицю не виходять і пересуваються переважно своїм районом, адже саме між районами — блокпости. 

 

«Моя знайома намагалася працювати у службі доставки, але не витримала, тому що треба проходити кілька блокпостів щодня, — говорить жінка. — На деяких просто перевірять документи й нічого зайвого не питають, а інші можуть бути дуже хамовитими, перевіряти автівку. Був випадок, коли одному військовому не сподобалося, як вона з ним розмовляла. Він почав кричати: “Якщо ти будеш щось говорити, я тебе затягну у кущі й просто тут зґвалтую”». Та жінка, каже Оксана, уже виїхала з Херсона. 

 

На днях і сама Оксана майже після чотирьох місяців життя під окупацією вибралася з міста. З дитиною. Дорога до Запоріжжя була довгою і складною. Але тепер жінка почувається у відносній безпеці. Про окупацію нагадує звук вантажівок і важкої техніки, який тепер асоціюється з машинами з літерою Z.

 

 

Захопивши місто, росіяни «призначили» окупаційну владу, яку очолив Володимир Сальдо — міський голова Херсона з 2002 до 2012 року. Проросійський блогер Кирило Стремоусов став «заступником голови» так званої «військово-цивільної адміністрації». Роботу колаборантів постійно підриває рух спротиву. Херсонські партизани розклеюють листівки з погрозами та організовують замахи на життя. 

 

Так, 22 червня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов повідомив, що рух опору підірвав автомобіль народного депутата Олексія Ковальова, який став співпрацювати з росіянами. 24 червня невідомі підірвали автомобіль Дмитра Савлученка — «голови управління сім'ї, молоді та спорту». Він загинув.

 

Такі події впливають і на настрої інших колаборантів, зазначає Петро Коберник, херсонський журналіст Центру журналістських розслідувань, який виїхав з окупованої території. За його словами, Сальдо і Стремоусов стали ходити вулицями у бронежилетах та з охороною. Журналіст додає, що через спротив місцевих росіяни не знають, що робити з Херсонщиною. Тому референдум із приєднання до рф постійно відкладають.  

 

 

«Навіть зараз, коли багато херсонських патріотів виїхали, все одно і в Херсоні, і в області залишається великий відсоток проукраїнського населення, який зриває усі плани окупантів. З останньої інформації — референдум планують провести 11 вересня. Ми сподіваємося, що доти та частина області, де розташований Херсон, буде деокупована. По-друге, яка буде явка на цьому референдумі? Можливо, їм вдасться кілька сотень завезти з Криму і Донецька, як вони це постійно роблять. Більшість херсонців проведення будь-якого референдуму — чи то приєднання до російської федерації, чи то створення квазіреспубліки на кшталт “ДНР/ЛНР” — не підтримують», — зазначає Коберник.

 

За словами Коберника, життя в окупованому Херсоні тривалий час нагадувало 1990-ті зі стихійними ринками, які заполонили майже всі вулиці: там можна було купити будь-що, починаючи від ліків, закінчуючи спиртним. Алкоголь завозили з Криму і продавали просто з бідонів, черпаком наливаючи горілку чи у коньяк у тару. 

 

«Були періоди, коли у супермаркетах взагалі нічого не було. Заходиш у магазин, а там консервовані оливки, ананаси й дорогий алкоголь. На інших полицях все порожнє. Деякі люди ходили у магазин о п’ятій ранку, скуповували там продукти, а потім виходили перед цим магазином вдень й уже продавали дорожче», — пригадує Оксана.

Окупаційна влада й досі не спромоглася налагодити гуманітарну ситуацію, розповідає редактор херсонського сайту «Мост» Сергій Нікітенко, який виїхав із міста.

 

«Створення окупаційної адміністрації — це намагання показати, що в них є влада, але намагання дуже кволе, бо люди бачать, кого вони туди призначили, а це політичні аутсайдери у кращому випадку або й просто незрозумілі люди. Вони ні на що не спроможні. Продуктовий магазин “Сільпо” відкривали два місяці й подали це як перемогу. І в місті, і в області безвладдя, помножене на репресивну машину. Уся їхня влада тримається на страху», — пояснює Нікітенко.

 

Зараз росіяни налагодили доставлення їжі з Криму та російської федерації, однак херсонці скаржаться на якість та ціни.

«Хтось писав, що поїв російські консерви та потрапив до лікарні, бо багато протермінованого було. І з гуманітарки теж. Зубна паста, яка коштувала до війни гривень 50, зараз має ціну майже 200. Жіночі засоби гігієни — від 100 грн і вище. З підгузками і сумішами проблема, їх постійно шукають», — розповідає Оксана.

 

Рятують містян херсонські ферми. Через втрату ринку збуту в інших областях України, вони продають свою продукцію за безцінь або й взагалі викидають. Оксана купувала полуницю за 25 гривень/кілограм, молоду картоплю — 10-12 гривень, а кабачки — по 5 гривень.

У деяких фермерів росіяни «віджимають» продукцію і постачають у Крим, розповідає Павло Коберник.

 

«Приходять окупанти до фермера, пропонують “співпрацю”, людина відмовляється, її на два тижні кидають на підвал, а у цей час її господарство розграбовується. Є кілька великих фермерів, які погодилися на співпрацю, але більшість виявилися доволі патріотичними й відкидають співпрацю. Є така інформація, що фермерам сказали: “Ми вам лишаємо 30% вашого врожаю. 70% врожаю йде на росію і Крим”», — переказує він.

 

Сергій Нікітенко зазначає, що ті фермери, які домовилися з росіянами, торішній врожай вивезли через Крим до росії. Наприклад, аграрій та депутат Херсонської обласної ради від ОПЗЖ Едуард Репілевський розповідав російським медіа, що співпрацює з окупаційною адміністрацією і почав реєструвати свій бізнес в анексованому Криму, тобто сплачуватиме податки до рф. До цього закликав й інших фермерів.

 

«Час переляку минув. Вони спокійно працюють із росіянами. Ті, хто домовився з фсбшниками, дістають непогані гроші. Ті, хто намагаються самі продавати через перекупників, мають проблеми. Будуть потрошки грабувати цих фермерів. Так би мовити, вводити продподаток», — розповідає Нікітенко про тих аграріїв, які вирішили співпрацювати з окупаційною владою.

 

Згідно з законом України, особа, яка «проводить господарську діяльність у співпраці з окупантами», вважається колаборантом.

Однак не щодо всіх форм колабораціонізму закон дає чіткі пояснення. Щодо цього херсонці очікували кращої комунікації від влади, зазначає редактор сайту «Мост» Сергій Нікітенко. 

 

«Перші 50 днів ніхто не бачив нашого тодішнього голову ОДА Геннадія Лагуту. Херсонці дуже ображені. Вважають, що таким чином він їх зрадив. Зник не тільки фізично, а й комунікаційно. Ніхто людям не пояснював, що робити, що відбувається, і не пояснює досі, — розповідає Нікітенко. — Мешканці не знають, хто вважається колаборантом, а хто ні. Люди дуже переживають. Особливо це стосується комунальних підприємств, працівників яких будуть змушувати або звільнятися, або отримувати зарплату в рублях. Не можуть усі звільнитися з “Водоканалу”, бо сотні тисяч людей залишаться без води. Це буде катастрофа».

 

Голова Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що Україна намагатиметься підтримати українців в окупації, «щоб не повторювати помилки минулого, коли люди на Донбасі не відчували цієї підтримки». Для цього уряд пообіцяв і надалі виплачувати заробітні плати бюджетникам, пенсії та інші соціальні пільги. Однак не всі херсонці отримували кошти.

 

Виникали проблеми з надходженням аліментів чи зарплат бюджетних підприємств. Пенсіонери, які отримували пенсію готівкою, більше не зможуть цього зробити, бо 30 червня херсонська дирекція «Укрпошти» оголосила про припинення своєї діяльності. І з банківськими картками теж не все просто — не в усіх магазинах можна ними розраховуватися.

 

«З готівкою дуже складно. Коли ліг зв’язок, деякі магазини тільки з часом могли його налагодити та під’єднати термінали. Деякі магазини почали приймати перекази на картку. Спочатку сказали, що мінімальна покупка має бути 500 гривень, потім — 1000 гривень, потім — 5000 гривень. У людини може і не бути 5000 на картці. Як вона щось купить?» — риторично запитує Оксана.

За її словами, готівку можна було зняти лише в «ПриватБанку». Тому черги до відділення займали з півночі: «О другій годині людина може бути вже трьохсотою і розуміє, що не зможе отримати готівку. Мої знайомі намагалися так зняти пенсію, їм сказали, що обмеження у 1000 гривень». Через це виникають схеми, коли готівку під відсотки видають ділки.

 

Віцепрем'єр-міністерка Ірина Верещук закликала херсонців евакуюватися, оскільки українські військові докуповуватимуть Херсон, і рекомендувала виїжджати через Крим. Інший шлях — через Запоріжжя, який і обрала Оксана. Однак жоден із них не є безпечним.

«Знаю історію, коли людина намагалася виїхати через Крим. Їм (російським військовим на блокпості — ред.) не сподобалася комбінація цифр у його паспорті — його били, потім ставили на сонце, потім знов били, потім допитували. Били й допитували. Тільки на ранок наступного дня його відпустили та повернули до міста, сказавши: “Навіть не намагайся виїхати”. Це була людина, яка думала що може абсолютно безпечно виїхати, бо не має моментів у біографії, за які могла б вважатися неблагонадійною», — розповідає Оксана. 

 

Крім того, росіяни мають списки людей, яких вони розшукують, тому не всі херсонці зможуть пройти блокпости, додає жінка. До того ж дорога небезпечна, Оксана чула прильоти і бачила згорілі машини. У декого з жителів Херсонщини може не бути коштів, адже квиток коштує 4,5-6 тисяч гривень. Хворі та старенькі не витримають такої довгої дороги під пекучим сонцем. Разом з Оксаною їхала жінка, яка частково втратила пам’ять. 

 

«Я дивилася на неї й розуміла, наскільки важко їй цей переїзд дається. Людина їде і їй на кожному блокпості треба пояснювати, що відбувається. Коли вона серед ночі прокидається, до неї підходять і кажуть: “Ми виїхали. Там війна”. І вона це чує як уперше. Тобто кілька разів на день людина дізнається, що у її країні війна», — пригадує Оксана.

 

Президент Зеленський запевняє, що ЗСУ Херсон звільнять. Тим часом у ЗСУ вже повідомляють про «певні успіхи» контрнаступу на Херсонщині. 27 червня Пентагон підтвердив, що українська армія звільнила кілька невеликих населених пунктів поблизу Херсона. Радник голови Херсонської військової адміністрації Сергій Хлань заявляв, що українські військові відкинули росіян з першої лінії оборони й атакували склади боєприпасів у тилу росіян у Новій Каховці. 

 

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов навіть анонсував «видимі результати» контрнаступу вже серпні. За словами Буданова, контрнаступ залежатиме від оснащення, яке Україні нададуть партнери. Як розповіла речниця оперативного командування «Південь» Наталя Гуменюк, Україні наразі не вистачає потужної далекобійної артилерії. Наступ також ускладнює степова місцевість, яка дуже незручна для ведення відкритих боїв. 

 

«Саме героїчна оборона Сєвєродонецька і Лисичанська, яка дозволила відтягнути велику частину особового складу збройних сил російської федерації (а там наразі зосереджено до 60 батальйонно-тактичних груп зі 106, які беруть участь у війні), дала можливість проведенню наступальних операцій, — пояснює успіхи української армії на Півдні військовий експерт та співголова організації «Права Справа» Дмитро Снєгірьов. — На сьогодні зафіксовано передислокацію додаткової живої сили і техніки саме в район Запорізької області, щоби унеможливити прорив у бік Мелітополя. До речі, ми туди просунулися за різними оцінками на 10-15 км».

 

На думку аналітика Defence Express Сергія Згурця, ситуація навколо Херсона дозволяє реалізувати контрнаступ і звільнити окуповану рф територію по правому берегу Дніпра. Однак це стане можливим лише тоді, коли стабілізується ситуація на Донбасі. Тоді ж стане зрозуміло, скільки зброї й особового складу матиме українська армія і що лишиться у росіян.

«Хоча безпосередньо ситуація щодо Миколаєва та Херсона залишається так само важливою, але ворог розуміє всі ці ризики й починає посилювати угрупування, які стосуються безпосередньо лівої частини Дніпра, підтягуючи резерви. І підтягуються у район Запоріжжя підрозділи, які звільнилися після Сєвєродонецька», — пояснює Згурець. 

 

Цього контрнаступу чи не найдужче чекають херсонці, яких у місті станом на травень лишалося приблизно 170-180 тисяч. 

За словами херсонки Оксани, серед тих, хто не виїхав, багато людей, у яких хворі або літні родичі. З ними перетнути всі блокпости неможливо. Але ці люди, як і більшість херсонців, також чекають, коли ЗСУ звільнять Херсон. 

«Коли десь вибухи, вся Україна ховається, а ми вибігаємо на балкон. Люди по-іншому там реагують на вибухи. Коли чуєш, що їм прилітає, дуже сильно радієш. Якщо день тиші, то починається депресія, бо нічого не відбувається», — каже Оксана.