«Відбирали немовлят, щоб вивезти у Москву»: хто допомагав викрадати дітей-сиріт у Херсоні

Під час окупації Херсона росіяни викрали з дитячої обласної лікарні десятки українських малюків. Окупантам допомагали місцеві колаборанти, які отримали керівні посади у медичному закладі. 

Журналісти «Слідства.Інфо» відвідали Херсонську дитячу обласну клінічну лікарню й розпитали персонал, хто і яким чином вивозив українських дітей у Росію.

 

У Херсонській дитячій обласній лікарні знаходиться реанімація для дітей віком від 0 до 29 днів. Сюди відправляють немовлят з дихальними й неврологічними розладами, а також дітей з вродженими вадами розвитку. Крім цього, у лікарні є власне хірургічне відділення, у якому оперують малюків до трьох років.

Під час окупації Херсона Росія завезла у місто свої пропагандистські ЗМІ, які мали знімати «радість» місцевого населення від приходу «руського миру».

 

 

Завідувачка відділення анестезіології новонароджених Ольга Пілярська пригадує, що у лікарню вдерлося п’ятеро людей у військовій формі, з камерами і гуманітарною допомогою, щоб подивитися відділення й зняти сюжет для російського телебачення.

 

Ольга Пілярська — завідувачка відділення анестезіології новонароджених

«Я сказала, що відділення дивіться, а інтерв’ю я вам давати не буду, не хочу. Вони (росіяни, — ред.) мені почали розказувати, що «лікарі поза політикою». Так, лікарі поза політикою, але кожен має право на свою думку», — каже Ольга Пілярська.

Лікарка розповідає, що відмовилася брати гуманітарку й вдавати на камеру, що чекала на прихід росіян: «якусь радість, мабуть, треба було зобразити. Хотіли показати, що Херсон був радий, а він був дуже не радий».

 

Протягом 9 місяців окупації Херсона тільки у відділенні анестезіології новонароджених знаходилося на лікуванні майже 200 немовлят. Частина з них — покинуті батьками.

Після звільнення міста українські служби зайнялися оформленням свідоцтв про народження дітей, які не мають батьків. Малюкам не робили документи, щоб окупанти не могли записати їм громадянство РФ.

 

 

«Не оформлювали, тому що це було б російське свідоцтво про народження, а ми не хотіли цього, щоб не забрали, щоб не вивезли», — каже Ольга Пілярська.

Медсестра Херсонської дитячої обласної лікарні Тетяна Павелко розповіла журналістам, що після оголошення так званої евакуації у лікарню прийшли дві жінки разом із російським військовим, щоб подивитися на немовлят, яких вони хотіли забрати.

 

Тетяна Павелко — медсестра Херсонської дитячої обласної лікарні

«У грудному відділенні лежало троє діток — 3, 6 та 9 місяців — і ось їх забрали, сказали, що на професійне лікування, а далі їхня доля невідома, бо вони з дитбудинку», — каже Тетяна Павелко.

Завідувачка відділення анестезіології новонароджених пригадує, що працівники лікарні об’єдналися і сховали від росіян усю дорогу апаратуру. А коли почалася примусова евакуація людей з Херсона, окупанти вимагали від завідувачки списки дітей у відділенні з інформацією про їхнє здоров’я.

 

«Тут вже ми їх (дітей, — ред.) перевели у вкрай важкий стан за документами, поміняли всі щоденники і поставили апарати штучної вентиляції легень, для імітації захворювання. Щоб не евакуювали, щоб дітей не вивезли», — розповідає Пілярська.

 

 

Росіяни дуже цікавилися дітьми-сиротами, які знаходилися у Херсонській дитячій обласній лікарні. Завідувачка відділення для лікування дітей грудного віку Наталя Лютікова розповідає журналістам, що до неї приїхала очільниця з Москви, яку супроводжувала директорка Будинку дитини, і попросила показати двох малюків.

Наталя Лютікова — завідувачка відділення для лікування дітей грудного віку

«Вони перебували на лікуванні — в обох діток були діагнози «обструктивний бронхіт», який супроводжується задухою. На той момент діти вже вийшли з важкого стану і отримували тільки антибактеріальну терапію», — пригадує жінка.

 

За словами Наталі Лютікової, росіянка була дуже зацікавлена в дітях, питала «Так вони гарні? Вони хороші?», маючи на увазі, чи є у малюків інвалідність.

 

«Вона всім була задоволена: і станом, і умовами перебування. Водночас подзвонила директорка і спитала, чи можу я виписати дітей? Я сказала, що ні, тому що стан дітей середньої важкості… Відтоді вона мені кожного дня дзвонила і говорила, що ті діти відібрані для того, щоб їх везти в Москву», — пригадує Лютікова.

 

 

Після відмови завідувачки відділення виписувати і віддавати дітей, очільниця з Москви дочекалася кінця робочого дня, коли всі співробітники підуть додому, щоб забрати немовлят.

«Ми пішли додому о 18-ій годині, а о 18:30 подзвонив черговий лікар, що він отримав наказ в. о. головного лікаря, щоб цих дітей доправили до Будинку дитини — нашою лікарняною машиною, а наступного дня, зі слів працівників Будинку дитини, їх вивезли», — каже Наталя Лютікова.

 

Наказ виписати дітей, щоб можна було їх забрати з лікарні, віддав в. о. головного лікаря — 70-річний Віктор Бурдовіцин. До окупації Херсона чоловік працював начальником медичної служби, а після приходу росіян став «обличчям» лікарні — колаборант охоче знімався у пропагандистських матеріалах, казав, що медицина «поза політикою», дякував окупантам за допомогу.

 

Також відомо, що Бурдовіцин передав росіянам доступ до медичних карток й особових справ (з контактами та адресами) працівників місцевої Нацполіції. Документи зберігалися у лікарні. Після цього люди опинилися під загрозою затримання і подальших катувань у підвалах. У червні 2022-го Офіс Генпрокурора повідомив йому про підозру у держзраді.

«Я родине не изменял. Я как жил на своей родине, я здесь родился, так и планирую пока дальше жить», — говорить Віктор Бурдовіцин для пропагандистських ЗМІ.

 

Однак плани у колаборанта змінилися, адже колишні колеги кажуть, що чоловік разом із росіянами залишив Херсон під час відступу окупантів. Наразі теперішнє місце перебування Бурдовіцина невідоме.

 

У червні 2022-го росіяни призначили нову директорку Будинку дитини — 69-річну Тетяну Завальську. Вона радо спілкувалася з російськими «журналістами» та навіть знялася у фільмі «Русский Херсон. Мы ждали этого 30 лет».

На камеру жінка розповідала пропагандистам, що чекала на «руський мир» 30 років і вважає себе не українкою, а слов’янкою: «Надежды большие. Да, я этого ждала 30 лет. А вот на что есть надежда сейчас? На Россию».

 

«Вона була тут лікаркою. Решта шість з семи лікарів пішли, вони не хотіли співпрацювати з «новою владою». А вона єдина захотіла і її поставили начальницею», — розповідає охоронець Будинку дитини.

За словами чоловіка, саме Тетяна Завальська показувала дітей російським журналістам та зрештою допомогла окупантам вивезти їх з Херсона на підконтрольні росіянам території.